Безкінечні тільки дві речі: всесвіт і людська дурість

13.10.2016 05:56

Аналитика и публицистика

Нещодавно опублікована на сайті стаття досі тримає високий рейтинг і викликає чималий резонанс у читачів, особливо у наших Вінницьких радіоаматорів. Саме їхні відгуки і коментарі на інших інформаційних майданчиках, дозволяють об’єктивно оцінити ху-із-ху, або хто насправді розібрався в існуючий ситуації і вболіває за наше національне радіоаматорство.

Так, Василь UT0NN на своєму приватному сайті, який видає начебто за сайт всіх вінницьких радіоаматорів, розмістив відкритого листа Олександра Філіппова UT4RZ–UT4NZ, стосовно його власного бачення і розуміння національного статусу нашої ЛРУ і нашого QSL-бюро.

«Знав Олександра Євгеновича, – говорить Сергій UT9NA, – як всебічно розвинуту, інтелігентну людину, цікавого співбесідника, повного різних задумів та ідей. Неодноразово бував у нього вдома в Вінниці. Тому дуже здивувався і навіть обурився тим, що власне прочитав, знаючи особистість писавшого, який раніше позиціонував себе прихильником Ліги, і навіть мріяв її очолити. Визнаю, не очікував від Олександра такої глибини і швидкості падіння. Тепер розумію, чому навіть Степаненко більше не публікує його на своєму відверто маргінальному сайті. Вірогідно, вік і минулі гріхи беруть-таки своє, спотворюючи душу і думки».

Варто лише оцінити одну фразу Олександра: «На сьогодні IARU перетворилася в комерційну організацію, що непогано живиться внесками країн-учасниць. При цьому вона порушує свій власний Статут, не видаючи QSL-пошту не членам». Тільки в одному цьому реченні три абсолютно брехливих суб’єктивних твердження.

На Вінницьких обласних круглих столах деякі одіозні особи вже добалакалися до того, що називають ЛРУ «неіснуючою організацією». Якщо так далі піде, то й саму IARU вони скоро будуть так називати. Тож куди зникти так ще недавно присутні їхні честь і совість, що або хто міг так сильно на них вплинути, щоб вони протиставили себе всій радіоаматорській громаді, ставши фактично вигнанцями добропорядного і дружнього радіоаматорського світу, та ще й повести за собою довірливих гречкосіїв.

Великий фізик Альберт Ейнштейн колись казав «Безкінечні тільки дві речі: всесвіт і людська дурість. Щоправда, відносно всесвіту я не зовсім впевнений». В протилежність цьому геніальному висловлюванню Ейнштейна, звучить «геніальне» висловлювання Олександра: «Не має права ЛРУ обмежувати наше право на отримання пошти (особистої кореспонденції)».

Ось тут, шановні колеги, необхідні вже детальні пояснення, які будуть корисні всім, без винятку, українським радіоаматорам, заради чого, власне, і написана ця стаття.

Пересиланням пошти, тобто особистої кореспонденції, ні ЛРУ ні IARU ніколи не займалися, не займаються, і займатися не будуть. Олександр навмисно перекручує факти і здійснює підміну понять, вводячи колег в стан зміненої реальності. Пересилання особистої кореспонденції є прерогативою національних поштових служб і відомств. В нашій країні це державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта».

Тож давайте розберемося, яким чином відбувається відправка і отримання «особистої» поштової кореспонденції. Для цього, відправник купує і клеїть на конверт марку, сплачуючи таким чином доставку свого листа кореспонденту. В ціну марки входить вартість транспортування листа по країні відправника до країни отримувача, і по країні отримувача до його поштової адреси. На сьогоднішній день це складає приблизно від одного до трьох доларів, в залежності від країни відправники або отримувача.

В нашому випадку, відправка і отримання QSL-карток відбувається зовсім іншим чином. Тут має місце міжнародна кооперація зацікавлених в такому обміні громадян різних країн, які мають радіоаматорські ліцензії. Адже сплачувати один – три долари за відправку однієї QSL-картки або диплому державною почтовою службою досить сутужно навіть для мешканців країн з високим рівнем прибутків.

Тому вони, на основі спільних інтересів, добровільно об’єдналися в національні радіоаматорські організації, отримали статус юридичних осіб і спільно проводять різноманітні спортивні та організаційні заходи, вирішують всі свої нагальні проблеми, в тому числі задачі QSL-обміну. І все це відбувається під егідою IARU, котра по суті є союзом, спілкою національних радіоаматорських організацій.

Об’єднавшись в національну радіоаматорську організацію, створивши своє національне QSL-бюро, зібравши разом всі QSL-картки у великі бандеролі, радіоаматори отримують можливість суттєво знизити витрати на поштові розходи. Причому радіоаматори, які не є членами національної радіоаматорської організації можуть користуватися QSL-бюро лише ставши їхнім членом.

В цьому нема жодної дискримінації або примусу, оскільки діє правило солідарності, статутно-організаційного порядку і статистично-облікової необхідності. Легко порівняти: індивідуальна відправка поштового листа з однією або двома QSL-картками коштує один – три долари, а поштова бандероль вагою 1 кг, в яку вміщується біля 400 QSL коштує від шести до десяти доларів.

Для отримання, зберігання і сортування QSL-карток кожна національна радіоаматорська організація повинна мати своє спеціалізоване приміщення, а також відповідальну грамотну особу, яка буде цими картками безпосередньо займатися. Здебільшого цю роботу виконують штатні співробітники національних радіоаматорських організацій, зрідка радіоаматори-волонтери, іноді всі разом.

Орендна плата за приміщення, поштові витрати, оплата праці персоналу відбувається за рахунок членських внесків і добровільних пожертв. Тому нема жодної крамоли в тому, що кожна національна радіоаматорська організація зацікавлена в збільшенні кількості своїх членів, оскільки збільшується бюджет організації і відповідно зменшуються індивідуальні витрати кожного з членів.

Отже, згідно всього викладеного вище, QSL-картка може вважатися «особистою кореспонденцією» радіоаматора лише тоді, коли вона відправлена у конверті або бандеролі поштовою службою на особисту поштову адресу отримувача, тобто на його домашню адресу або абонементну скриньку, і підписана власним ім’ям відправника.

У випадку відправки QSL-картки через QSL-бюро національної радіоаматорської організації на адресу QSL-бюро національної радіоаматорської організації іншої країни – це вже не особиста кореспонденція радіоаматора, а корпоративна карточка-квитанція, що підтверджує проведений зв’язок радіоаматором України, де зворотною адресою вказана адреса національного QSL-бюро.

Відправка особистої кореспонденції на адресу національних QSL-бюро, рівно як розсилка з національних QSL-бюро на особисті адреси радіоаматорів, у світі не практикується. Гарантована відправка і отримання радіоаматорської кореспонденції можливі тільки для радіоаматорів, котрі є членами своїх національних радіоаматорських організацій і користуються своїми QSL-бюро.

Варто додати, що в нашій країні, для радіоаматорів, котрі не являються членами національних радіоаматорських організацій, також передбачена можливість користування національним QSL-бюро, при умові сплати певного річного внеску, який більше ніж вступний внесок, але значно менший, ніж коли радіоаматор самотужки відправляв би свої листи.

Як вже писалося, вступ до національної радіоаматорської організації Ліги радіоаматорів України можна здійснити через своє обласне відділення, написавши заяву і приклавши вступний внесок. Двері нашої ЛРУ відкриті для всіх бажаючих, незалежно від категорії, статусу, віку, статі, політичних поглядів. Головне – почувати себе українським радіоаматором, патріотом, і бути таким у реальному житті.

Сергій Іванов UT9NA
Юрко Стрєлков-Серга UT5NC