Дуже популярні в останні роки мікрохвильові (СВЧ) печі різних фірм, моделей і потужностей мають практично однакові схемні рішення і, відповідно, причини відмови в роботе їх електронної частини. При приготуванні або розігріві їжі в робочій камері виникає велика кількість пари, котра після вимкнення печі і припинення роботи вентилятора осідає на внутрішніх поверхнях, слюдяній прокладці і електронних компонентах, викликаючи їх прискорене старіння і передчасний вихід з ладу.

Крім того, раптова зупинка потоку повітря, що охолоджує сильно розігрітий під час роботи магнетрон, призводить до появи мікротріщин в його сплавній металоскляній або металокерамічній конструкції, поступовій втраті вакууму і зниженню терміну дії.

Усунути даний недолік, збільшити надійність і довговічність цієї так необхідної побутової техніки, можна шляхом доробки її електричної схеми, котра полягає в продовженні роботи вентилятора після спрацьовування таймера, на час, достатній для провітрювання внутрішньої камери і охолодження магнетрону, що забули або не захотіли зробити самі виробники.

Схема доробки достатньо проста, не потребує великих фінансових витрат і високої кваліфікації майстра. При вірному монтажі вона починає відразу працювати, необхідно лише підібрати значення резистора 2k2 між брамкою і катодом тиристора, щоб вимикання вентилятора відбувалося через одну – дві хвилини, поки не висохнуть стінки камери і не остигне магнетрон.

Виводи схеми L out (фазний дріт) і N out (нейтральний дріт) підключають безпосередньо до відповідних виводів (контактів, доріжок) на виході мережного фільтру, де постійно присутня напруга мережі. Реле RL1 підключають паралельно освітлювальній лампі або електродвигуну, що обертає робочий столик.

При увімкненні мікрохвильовкиреле спрацьовує і своїми контактами RK1 замикає часозадаючий конденсатор, тиристор відкривається, шунтує діодний міст і подає мережну напругу на двигун вентилятора. Мікрохвильовка працює в звичайному режимі.

При спрацьовуванні таймера або відкриванні дверцят електричні кола мікрохвильовки знеструмлюються, лампа гасне, реле RL1 вимикається, його контакти RK1 розмикаються, починається заряд часозадаючого конденсатора. Поки конденсатор не зарядиться, вентилятор продовжує працювати, після чого тиристор запирається і вентилятор вимикається.

Всі елементи схеми розміщують в будь-якому вільному місці корпусу і розпаюють навісним монтажем на контактних виводах реле, котре приклеюють до шасі суперклеєм. Для жорсткості можна використати додаткові контактні стійки і крепіжні елементи, монтажні дроти повинні мати високовольтну ізоляцію.

Вказані на схемі деталі наявні в широкій роздрібній торгівлі. Замість діодів VD1, VD3, VD4, VD5 можна застосувати інтегрований діодний міст, наприклад DF06S. Тиристор BT149D(0,5А 400В)можна замінити на MCR22-8(1,5А 600В) виводи анода і катода якого розташовані навпаки. Реле RL1 – будь-яке малогабаритне на напругу обмотки 220 В з контактами на замикання. Часозадаючий конденсатор повинен бути плівковий, типу К73 на напругу 400 В, але можна застосувати і електролітичний 0,47 мкФ х 400 В, резистори потужністю 0,25 Вт.

Особливу увагу при налагодженні схеми слід приділити техніці безпеки, оскільки на всіх струмоведучих колах і контактах мікрохвильовки присутня висока напруга. Пайку елементів схеми необхідно проводити тільки при вийнятій мережній вилці. Не слід також забувати, що потужне СВЧ випромінювання залишає свій негативний енергетичний відбиток у різних стравах, що готуються або розігріваються в печі, тому після перебування в робочій камері кожна страва перед вживанням повинна енергетично «охолонути», тобто позбутися надлишку енергії протягом двох-трьох хвилин.

З метою більш надійної роботи мікрохвильовки, зменшення зовнішнього випромінювання і проникнення радіоперешкод в електромережу, необхідно дотримуватися фазування мережної вилки, нейтральний вивід N котрої повинен вмикатися у відповідне нейтральне гніздо стаціонарної розетки або переноски.

Дана схема може працювати і в інших пристроях, де необхідна затримка часу від кількох секунд до кількох хвилин, з часовою нестабільністю не більше 10% і навантаженням як реактивного (двигуни, реле) так і активного (лампи, нагрівачі) типу.

На аматорській радіостації автора ця схема застосовується для охолодження потужної вихідної лампи передавача при його вимиканні, і була опублікована в часописі «Радиолюбитель КВ и УКВ» за вересень 1995 року, стор. 22.

Схема приведена для доробок мікрохвильовок в домашніх умовах. При використанні її в промисловому або комерційному виробництві вступає в силу авторське право, визначене Законом. При передруку схеми посилання на автора і джерело обов’язкове.

 

Юрко Стрєлков-Серга, UT5NC

Україна, а/с 5000, Вінниця

[email protected]