Полемика вокруг реформ ЛРУ показывает слабое знание законодательной базы даже в среде реформаторов.  Привожу выдержки из Википедии.

«Міністе́рство осві́ти і нау́ки, мо́лоді та спо́рту Украї́ни (МОНмолодьспорт України) — утворене 9 грудня 2010 року шляхом реорганізації Міністерства освіти і науки Українита Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту.

На міністерство також покладені функції ліквідованої Вищої атестаційної комісії України.

Міністерством керує Міністр освіти і науки, молоді та спорту України. Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:

1. Державна служба інтелектуальної власності України

2. Державна служба молоді та спорту України

3.Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України

4. Державна інспекція навчальних закладів України» 

«Державна служба молоді та спорту України (Держмолодьспорт України) — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

Служба реалізує державну політику у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту».

Указом Президента Украины от31 травня 2011 року N 636/2011  «Про Положення про Державну службу молоді та спорту України» утверждено соответствующее Положение, в котором среди многих других имеется такой пункт:

«… 23) проводить  офіційні  всеукраїнські фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи (чемпіонати,  кубки,  турніри,  інші змагання, передбачені  Єдиним  календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України), встановлює вимоги до змісту положення та/або  регламенту  змагань з урахуванням рекомендацій міжнародних спортивних організацій; …».

Таким образом, само Министерство является вместилищем трудно соединимых направлений деятельности исполнительной власти, так почему ЛРУ не может быть его зеркалом? Т.е. заниматься под «крышей» ЛРУ молодежью и спортом. Нам говорять «нельзя» из-за требований Закона о физкультуре и спорте в части спортивних федерацій. А как же молодежь?

Для снятия подобных нестыковок созданы ГРОМАДСЬКИ РАДЫ, в том числе и при МОНмолодьспорте и Держмолодьспорте.  Вот с ними, как и с Громадськими Радами при МОЗ,  ведомстве П. Яцука и должны работать полномочные представители ЛРУ!

Что касается  процитированного п.23, ЛРУ к проведению спортивних мероприятий не имеет отношения, разве что свое мнение. Это же относится и к аттестации судей, тренеров и многого другого. Читайте упомянутое «Положение…».

Отсюда вывод – ЛРУ, как образование по интересам, хобби, не может профессионально заниматься радиоспортом по определению.  Можно продолжить развивать любительський радиоспорт через ТСОУ,  но и здесь возникают похожие препятствия, при этом «радиоспортсменам» такой расклад не очень нравится.  Как ни верти, а путь только один – в Европу.

В.Я. Кирсей, uy0ua