Готуємо майстрів спорту. Вивчення органів керування прийомо-передавачем

Работа с молодежью

Частина 4. Попередня сторінка тут.

Слід почати, звичайно, з дотримання правил його безпечної експлуатації і
загальних правил безпеки. Тут навіть не розглядається, що обладнання, на
якому працюють діти, може бути не заземленим, зі знятим захисним корпусом,
подовжувачами на підлозі і т.п. На більшості дитячих колективних радіостанцій
на сьогодні використовуються трансивери зарубіжних фірм, що суттєво звужує
небезпеку при їх експлуатації. Такі трансивери, практично всі, живляться
напругою 12 – 14 Вольтів, яка вважається безпечною. Тому заходи безпеки, в
основному, зводиться до надійного заземлення і захищеного блоку живлення,
який встановлюється за 2-3 метри від трансиверу.

Під час перших занять з використанням трансиверів дітям повідомляється
про високу вартість приладу. Чітко і зрозуміло пояснюється чого не можна
робити, щоб його не зіпсувати. У подальшому цю інформацію періодично
повторюють до повного її засвоєння. Мету можна вважати досягнутою, коли
діти самостійно починають робити зауваження одне одному про можливе
порушення вимог безпечної експлуатації і користування.
Наступний етап – навчання користуванню органами управління
трансивером: ввімкнення/вимкнення, зміна частоти налаштування, перемикання
діапазонів, регулювання гучності і чутливості. Нарешті, керівник вчить
вихованців правильному перемиканню антен, користуванню атенюаторами,
узгоджуючими пристроями. Від першого заняття слід привчити вихованців до
уважного слідкування за індикаторами дисплея, стрілочних приладів
загостривши їх максимальну увагу на недопустимих режимах роботи
трансивера.
Налаштування трансивера на частоти працюючих станцій спочатку
здійснює керівник, з наданням необхідних пояснень про прийнятний для
прослуховування тембр голосу кореспондента, пояснюючи, що здебільшого, як
чуєш, так і тебе чують. Поступово керівник спонукає юного оператора до
самостійного налаштування частоти, надаючи необхідні пояснення. Найчастіша
помилка – схильність початківця до різких рухів, при зміні частот. Помітивши
таке, керівник пояснює, що це призводить до «проскакування» кореспондентів,
а, приміром, у майбутніх змаганнях, потрібні будуть усі. Тому змінювати
частоту слід плавно, від одного кінця діапазону, до іншого.
Коли юний оператор засвоїть перераховані вище навички, його слід
навчити користуватися «розстройками», змінам ширини смуги прийому,
користуванню фіксованими фільтрами, перемиканню режимів (CW, USB, LSB,
RTTY), пояснюючи і демонструючи їх призначення. Сучасні трансивери мають
ще багато різноманітних сервісних функцій. Керівник самостійно вирішує
призначення яких із них слід пояснити вихованцям. Необхідне – ми розглянули.

Режим передачі

Природно, що у процесі вивчення налаштувань трансивера, було почуто
багато працюючих в етері станцій. І дітям, майбутнім операторам, починає
хотітися провести радіозв'язок з ким не будь із них. Тим більш, що керівник,
навчаючи прийманню, демонстрував зв’язок, що спонукало ще до більшого
інтересу і бажання «спробувати самому». Але…
Настає час керівникові розповісти про сутність радіозв’язку, максимально
використавши пробуджену у вихованців зацікавленість. Настає час повідомити
про певну відповідальність того, хто візьметься за мікрофон – адже його
почують десятки, сотні аматорів. У тому числі почують і аматори інших країн.
Буде незручно і ніяково, коли оператор почне запинатись, забувати
відповідники мнемонічного алфавіту (див. у додатках). Або не зможе повторити
за літерами (в етері часто виникає така потреба) своє ім’я, чи місто з якого
працює, забути дати рапорт про умови прийому кореспондента. І тут майбутній
оператор сам починає відчувати, що перш, ніж вийти в етер, слід би
потренуватись.
Для тренувань на кожній колективній станції мають бути, і часто є,
малопотужні кишенькові, чи переносні радіостанції, сигнали яких
поширюються на невеличкі відстані, проте достатні для здійснення тренувань.
Найкраще для цієї цілі підійдуть будь які радіостанції серії “Walky-Talky”. На
початковому етапі одну із радіостанцій бере керівник, а другу – учень. Зв’язок
здійснюється за одним із вподобаних зразків-трафаретів, які будуть розглянуті
далі. Кличні знаки – довільні (внаслідок малої потужності, ніхто «з чужих» цих
тренувань не почує). Працювати можна, навіть, із різних кутків просторого
класу. За такої умови, помічені помилки керівник має можливість тут же
виправляти голосом, не вмикаючись на передачу. Після декількох десятків
зв’язків можна розійтися з учнем у різні класи, а теплої пори року – використати
подвір’я.
При тренуванні учень використовує кличний знак своєї колективної
станції, а вчитель, при кожному новому зв’язку, використовує інший кличний
знак. Найкраще керівникові використовувати заздалегідь виписані кличні знаки
дитячих колективних станцій України (див. у додатках), що сприяє їх
запам’ятовуванню майбутнім оператором. Усі зв’язки учнем записуються на
аркуші паперу, або у спеціальний зошит олівцем, чи ручкою.
Від першого заняття керівник має привчити вихованця робити
виправлення у новій стрічці, або перекреслюючи невірно прийнятий знак і
записуючи вірний поряд. Майбутньому операторові пояснюється, що не можна
робити виправлення, підправляючи, або наводячи поверх невірно прийнятого
знака, прийнятим вірно, бо при переписуванні інформації (звіту про тест), чи
при його наборі в ПК, з’являться випадки, коли взагалі неможна розібрати, що
написано. Це призводить до помилок, яких могло не бути.
Схему проведення радіозв’язків (QSO) керівник поступово ускладнює,
створюючи «нестандартні» ситуації (перепитує кличний знак, чи навмисно його
спотворюючи, перепитує ім’я, іншу інформацію). Якщо тренується проведення
тестових QSO, перепитуються і навмисне спотворюються контрольні номери і
аналізуються дії оператора-початківця, його підготовленість до участі у
реальних змаганнях. Після кожного 15-хвилинного тренування керівник разом з
учнем аналізують допущені помилки, зайві фрази, вади вимови тощо.
Підготувавши таким чином двох учнів, керівник свою роль передає
учневі, який краще опанував радіообмін і зможе працювати, змінюючи кличні
знаки, як це робилося керівником. Попарне тренування операторів відбувається
до набуття майбутніми операторами твердих навичок проведення радіозв’язків і
набуття досвіду дій при відхиленнях від загально прийнятих трафаретів, як в
повсякденних, так і в тестових QSO (тестовими QSO називаються радіозв’язки
проведені у змаганнях – тестах. Назва тест – від англійського test, що означає
випробування, змагання).

Василь Кияниця.

https://drive.google.com/file/d/0B2iaVF5ybvuYazMzVDhQSGxrb1k/view