ВДАРИМО ЗМАГАННЯМИ ПО ЕФІРУ

Аналитика и публицистика

Наближається традиційна дата проведення українських міжнародних радіоаматорських змагань URDXC. Але як, скажіть мені будь ласка колеги, брати участь в цих змаганнях, коли з країною-агресором принципово не можу проводити радіозв’язки. Працювати лише на пошук – не має жодного сенсу. Тож що робити? Можливо я не один так думаю, не хочу святкувати пір під час чуми і робити вигляд, що в моїй країні нічого трагічного не відбувається.

"Не нужно смешивать политику и спорт. Спорт – вне политики. У меня ещё не было случая, чтобы украинские радиолюбители мне не ответили. Давайте хоть в эфире будем оставаться людьми!" – написав один російський радіоаматор. "Спорный тезис. Когда грохочут пушки – музы молчат, в том числе и спорт. Спортивные состязания между воюющими сторонами – абсурд, не известный в мировой истории" – відповідає йому наш український колега.

Насправді, політику і спорт змішують чиновники, що представляють різні партії і служать їхнім інтересам, а не самому спорту. Йдеться про те, що російські озброєні найманці вторглися на територію України і ведуть військові дії, підтримуючи місцевих терористів, що кваліфікується як зовнішня військова агресія проти незалежної країни. Для декого це може і не принципово, їм однаково де жити, якою мовою говорити, і хто буде у них хазяїн, але для людей з незіпсованим родоводом – це питання честі і совісті, які в них не відняти. Не уявляю свого батька, котрий захищав Батьківщину воюючи проти гітлерівців, щоб він проводив з ними аматорські радіозв’язки в той час, коли поруч гинуть його товариші і руйнуються мирні міста.

Я нікому нічого не нав'язую, тільки висловлюю свою власну думку і звертаюся до української радіоаматорської спільноти. Невже росіяни будуть і далі нас убивати, закликаючи при цьому проводити з ними "любительські" радіозв’язки. Слово любительські походить від слова любов, котра в даній ситуації, поки йде війна, між нами бути не може. Особисто я вважаю антиморальним і антипатріотичним проводити сьогодні ці змагання, коли в траурі спущені національні прапори, ллються сльози дружин і матерів. Необхідно дочекатися кінця війни, вийти з неї переможцями, і лише тоді знову почати їх проводити. Наприклад, перші польські міжнародні змагання "I Międzynarodowe Zawody P.Z.K." відбулися в 1933 році, але потім, у зв'язку з війною і політичною нестабільністю, багато років не проводилися, і лише в 1963 році відновилися в новій назві "SPDXContest". Коли в 1967 році ізраїльські агресори напали на Єгипет, радянські короткохвильовики багато років не проводили з ними радіозв'язки.

Стосовно міжнародних молодіжних змагань "CQUTContest" то їх неодмінно треба проводити, щоб юні радіоаматори з різних країн, коли виростуть, не повторювали ані українських, ані російських помилок. Думайте, колеги, адже голова не тільки для того, щоб носити корону або шапку. Ну а душа... Хірурги говорять, що такий орган не існує. Але я так не вважаю. Давайте будемо людьми, не тільки тілесними, але духовними! Не час розважатися, час розмірковувати, приймати вірні рішення, і змінювати на краще самих себе і своє життя.

Юрко UT5NC

 


 Информационный партнер:  Мариупольский радиоклуб Маррад