Моєму вихованцеві сьогодні 60!

Знакомимся с коллегами

Пам’ятаю, як зараз, цих двох хлопців, які прийшли «записатися» на радіогурток. Була осінь 1974 року. А хлопці ці – Сергій Микулата Ігор Пузанов.

Хлопці з «вокзалу» знайшли СЮТ за оголошенням і випадковою підказкою дорослого незнайомця. Сергій про цю підказку незнайомця якось згадував так: «Їду я в автобусі і листаю щойно куплену в книгарні книжку «Як стати радіоаматором». А тут на мою руку лягає доросла рука і чую питання: – Що, радіо цікавить? – Цікавить, відповідаю. – То йди до СЮТ, там радіогуртокє – продовжує «дядечко»…

І далі у мене із ним зав’язалася розмова. Він так цікаво почав розповідати про те, що мене й так цікавило, що я б слухав і слухав. Але вже ось зупинка і чоловік розповів мені і де СЮТ, і де він живе…Виявилося, що тобув носівськийрадіоаматор Михайло Прокопович Ляшенко. Вечором поділився наміром із товаришем Ігорем Пузановим. І він погодився «записуватися». Не міг дочекатися ранку…».

Наступного дня я й побачив хлопців, що прийшли «записатися». Обидва виявилися дуже здібними і охочими до занять. Бо було бажання і був внутрішній потяг. Сергій був на рік старшим за Ігоря, тому й на обласні змагання потрапив раніше. І там, в Чернігові, виявився найсильнішим школярем-телеграфістом. Хвала тренерові Олександру Коросташивцю, що на той час працював у СЮТ. А раз найсильніший, то й в Тернопіль на республіканські змагання довелося їхати. І на тих республіканськихв Тернополі– третій результат!

В 1978році Сергій Микуластає першим чемпіоном Чернігівщини з радіозв’язку. Його зараховують юніором до обласної дорослої збірної з багатоборства, одної із найсильніших в Україні. Сергій на підйомі, результати ростуть, але… призов до армії. Однак і там, довідавшись про його підготовку і перевірившинавички, зараховують Сергія до так званої«спортивної роти» в Гостомелі й до збірної Київського військового округу. Сергій стає в ряд найсильніших спортсменів в Україні, але вже поза Носівкою.

Із змужнілим колишнім СЮТівцемя зустрівся в Білій Церкві на республіканській першості. –  Результати високі й стабільні, ділиться Сергій, буду пробувати виконати норматив майстра спорту СРСР, сказав він. І таки домігся свого! Там, у Білій Церкві, він виконує нормативи майстра спорту!

Це виконання запам’яталося багатьом учасникам, тренерам і суддям своєю драматичністю. Багатоборство складалося із п’яти вправ. І от по чотирьох вправах Сергієм норматив майстра вже виконано. За ним слідкують всі учасники – адже виконання майстра спорту, це подія не рядованавіть в масштабі України. В Сергія залишилася одна вправа, яка до радіо не мала ніякого відношення, але була нав’язана тодішніми спортивними керівниками – гранатометання. Воно виконувалося спортсменом макетом гранати Ф1(в народі – «лимонка») вагою 600 грамів. Треба було влучити цією гранатою із відстані 35 метрів у дерев’яний щит розміром півтора на півтора метри. З десяти метань потрібно не менше семивлучень. І от ситуація: Сергієм зроблено вже дев’ять метань і шість влучень. Остання «лимонка», десята: потрапляє в щит і ти майстер спорту, ні – значить залишаєшся кандидатом. Слідкує увесь стадіон…

Пізніше Сергій розповідав: – Тримаю я ту гранату в руці, знаючи її ціну. Хвилювання зашкалює. Видно від цього з’являється міраж, що щит, в який треба влучити, почав плавати перед очима. Збираю до купи всю волю, бажання, згадую поради тренеріві метаю… Є!!! Євлучення у самий кінчик щита-мішені і суддя про влучення сигналізує піднятим прапорцем!! Є майстер спорту!

Після армії прийшов Сергій Микула працювати в Носівську СЮТ керівником радіогуртка, потім працював начальником радіостанції від ДТСААФ і знову в СЮТ. В «лихих» 90-х потрібно було годувати сім’ю, а в освіті зарплати не платили по вісім місяців. Пішов майстром на маслозавод, а потім, використовуючи набуті знання із радіотехніки, став на шлях підприємця. Так і працює.

А ще, починаючи із шкільних років, Сергій Михайлович полум’яний радіоаматор. Він встановив зв’язки з сотнями країн і територій світу, має престижні дипломи за свої досягнення. Кличний знак UZ1RM (UY2RZ) широковідомий. Своїми вмілими руками виготовив багато складних радіоконструкцій, антен і відремонтував сотні одиниць малої електроніки. Під його наставництвом прийшов у радіоаматорство внучок Саша. Він, як і дідусь, виявився надзвичайно здібним і старанним. Так сталося, що Саша Макуха(UT0ROM), не чекаючи довго, під моїм керівництвом, доки ще існувала UR4RWW, теж став майстром спорту України! Наймолодшим в Україні майстром спорту з радіо! Життя триває! З води й роси Вам, Сергію Михайловичу на довгі роки!

©Василь Кияниця, колишній директор Носівської СЮТ і 48 років керівник радіостанції UR4RWW(UK5RAI, UB4RWW)

 


 Информационный партнер:  Мариупольский радиоклуб Маррад